Методика викладання фізики як
педагогічна наука. Предмет і методи досліджень. Історія розвитку МВФ в Україні.
1. Серед навчальних предметів середньої школи фізика займає одне з провідних місць. Це є відображенням того об'єктивного загальновідомого факту, що фізика - основа сучасної техніки і багатьох сучасних виробництв та технологій. Механізація виробництва і електроенергетика, нові матеріали і речовини, надточні вимірювання і фізичний неруйнуючий аналіз, ядерна технологія і енергетика, надточні технології - це далеко не повний перелік галузей сучасного виробництва, корені яких закладені в фізиці. Фізика розкриває загальні закони і закономірності природи, встановлює зв'язки між явищами природи, а спеціальні науки доводять їх до конкретного технологічного втілення. Знання законів природи, які вивчає фізика, вміння пояснювати явища природи, вільно орієнтуватися в яскравій і швидкій круговерті природних явищах - невід'ємна ознака і риса сучасної освіченої людини. Це визначає не лише її фахову підготовку, не лише забезпечує активну участь в суспільному виробництві, але і визначає інтелектуальний рівень людини в суспільстві. Тож не дивно, що усі економічно розвинуті країни світу надають великої уваги вдосконаленню системи фізичної освіти.
2. Значення фізики в суспільному виробництві і науці відображено в навчальному плані середньої школи. Вона серед природничих наук займає одне з провідних місць за кількістю годин, які відводяться на її вивчення. На фізику як навчальний предмет середньої школи покладено такі завдання: вивчення основ науки фізики; розвиток пізнавальних і розумових здібностей учнів; формування сучасного наукового світогляду; підготовка учнів до свідомого вибору професії; виховання учнів.
Функції навчального предмету фізики реалізуються в навчальному процесі, який визначається чотирма компонентами:
- зміст навчання;
- викладання;
- навчання;
- матеріальні засоби навчання.
3. Учитель є центральною фігурою в навчальному процесі з фізики. Він організовує, спрямовує і коригує навчальну роботу учнів. Для реалізації на практиці своїх функцій, він повинен мати певну систему умінь і навичок різнопланового характеру. А саме:
- досконало знати фізику як науку, володіти методами фізики і знати перспективи її розвитку;
- уміти озброїти учнів визначеними програмою знаннями і навичками з фізики;
- володіти прийомами і методами організації класного колективу, реалізації завдань, які поставлені перед ними програмою.
Усі перелічені задачі в теоретичному плані розв'язуються педагогікою (зокрема, дидактикою) та психологією. Вивчення загальної фізики забезпечує спеціальну підготовку вчителя фізики. Перенесення психолого-педагогічної теорії навчання на навчальний процес з фізики здійснює методика навчання фізики. За влучним визначенням відомого фізика-методиста П.А.Знаменського "Предмет методики, викладання фізики - теорія і практика навчання основам фізики." Останнім часом поступово входять у вжиток поняття дидактики фізики та технологій навчання фізики, що є наслідком суттєвих досягнень педагогічної науки.
4. Методика навчання фізики як
педагогічна наука розв'язує задачі забезпечення високоефективного навчального
процесу з фізики. Вона визначає: місце фізики в навчальному процесі середньої
школи; зміст навчання фізики; структуру навчального процесу; шляхи, методи і
засоби забезпечення високої ефективності навчального процесу з фізики.
Крім досягнень фізики,
педагогіки, психології, які є теоретичною основою методики фізики, вона
використовує і результати своїх власних досліджень, які в багатьох випадках
збагачують теоретичну базу педагогіки і психології.
Структура методики навчання фізики:
- загальні питання - зміст і послідовність вивчення фізики, виховання на уроках фізики, методи навчання фізики, сучасні технології в змісті шкільної фізики, активізація навчального процесу, організація позаурочної роботи і нові інформаційні технології в навчальному процесі тощо;
- методика вивчення окремих тем - зміст тем, послідовність вивчення, демонстраційний і лабораторний експеримент, задачі, екскурсії, графічна наочність, виховний аспект теми і т.п.; методика і техніка шкільного фізичного експерименту - зміст демонстрацій і лабораторних робіт та методика їх проведення, техніка відтворення дослідів, ефективності експерименту і т. п.
Необхідність розбудови нової
школи у відповідності з Концепцією розвитку освіти в Україні та закону про
освіту ставить перед методикою навчання фізики важливі, завдання: розробка
нової, раціональнішої системи навчання фізики в умовах 12 - річної школи; пошук
ефективніших методів навчання і контролю та оцінювання навчальних досягнень
учнів; створення принципово нових, високоефективних підручників і методичних
посібників; удосконалення матеріальної бази навчання фізики на основі досягнень
науки, техніки та інформаційних технологій; створення нових, науково
обґрунтованих наочних посібників, які відповідають вимогам сучасних
інформаційних технологій.
5. Кожна наука, яка має право
на існування, повинна мати перспективу свого розвитку. І ця перспектива повинна
бути основана на об'єктивній основі. Таку основу може дати дослідження
реального навчально-виховного процесу. У процесі розвитку методики фізики
склалися специфічні методи дослідження. О.І.Бугайов поділяє їх на змістові і
формалізовані.
Змістові методи дослідження:
- Педагогічні спостереження - збирання матеріалів наукового дослідження на основі збору даних з уроків, класів, виконання лабораторних та контрольних робіт і т. п.
- Документальні спостереження - вивчення письмових матеріалів, щоденників, планів роботи, конспектів учителів, зошитів учнів, класних журналів і т.д.
- Педагогічний експеримент - своєрідний навчальний процес, організований так, щоб можна було спостерігати педагогічні явища в контрольованих умовах.
Основні ознаки педагогічного
експерименту, які одночасно становлять і його суть:
- внесення в навчальний процес певних змін у відповідності з планом і гіпотезою дослідження;
- створення умов, у яких можна найбільш яскраво бачити зв'язки між різними сторонами навчального процесу;
- облік результатів навчального процесу і формулювання остаточних висновків.
Тест успішності - сукупність спеціально підібраних завдань, які передбачають оцінювання знань учнів за конкретними параметрами. Анкетування - з'ясування різних аспектів процесу навчання на основі відповідей самих учнів на поставлені перед ними питання.
Формалізовані методи
дослідження:
Теоретичний аналіз -
визначення провідної ідеї і розробка гіпотези дослідження. Інструментами
теоретичного аналізу є: структурно-логічний аналіз змісту і структури
навчального процесу з огляду на існуючі зв'язки між окремими його частинами;
статистичне оцінювання окремих явищ в навчанні, онтодидактичний аналіз, який
спирається на процес генералізації знань, що виражається в її тенденції
узагальнювати численні частковості універсальнішими законами.
6. Всю історію розвитку методики навчання фізики потрібно розглядати з точки зору зв'язку з розвитком суспільства та фізичної науки. Суспільний розвиток детермінує шляхи вдосконалення навчального процесу з фізики, а нові досягнення науки фізики визначають зміст шкільних навчальних програм. Українська методика, розвиваючись багато в чому оригінальними шляхами, зазнала впливів сусідніх педагогічних і методичних шкіл. Значний час вона розвивалась як частина методичної науки Росії та Радянського Союзу, співпрацюючи з методичними школами інших зарубіжних країн.
Можна виділити такі основні
етапи розвитку вітчизняної методики навчання фізики:
1. Становлення шкільної
фізики, як обов'язкової складової "частини шкільного навчального процесу.
2. Узагальнення одержаних
результатів і становлення підвалин методики фізики як науки.
3. Становлення і розвиток
системи фізичної освіти на наукових засадах.
4. Період реформаторських
пошуків у вітчизняній методиці фізики.
5. Відновлення ідей класицизму
в системі навчання фізики.
6. Інтеграція в світову
систему навчання фізики. /Новітній період/. "(Матеріал п.6 вивчається
самостійно [21; с. 6-34].)