П`ятниця, 29.03.2024, 17:58Вітаю Вас Гість | RSS
МО вчителів фізики
Меню сайту
Калькулятор
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [19]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 53
Статистика
Новини ЧОІППО

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Застосування лекційно-групового методу на уроках фізики

Підвищення якості навчально-виховної роботи, зацікавленість учнів предметом, активізація їхньої діяльності на уроках – ось проблеми, які постають перед кожним вчителем і в процесі розв’язання яких кожен стикається з певними труднощами.

     Національна доктрина розвитку освіти вимагає удосконалення методів і прийомів навчання, урізноманітнення форми організації навчальних занять. Багаторазове, різнобічне опрацювання матеріалу, вміння застосовувати знання в різноманітних ситуаціях сприяє глибокому і міцному засвоєнню курсу фізики. Найкраще усвідомлюються зв’язки між явищами природи, суть виробничих процесів, дія приладів тоді, коли пояснюється цей матеріал іншому, доводиться правильність певних закономірностей.

Виходячи з цього, лекційно-групову форму вивчення фізики в старших класах можна проводити за такою загальною схемою:

1.        Лекційні заняття.

2.        Заняття-консультації.

3.        Групові заняття.

4.        Контрольно-залікові уроки.

Користуючись програмними настановами, шкільним підручником, навчально-методичною і додатковою літературою, слід скласти тематичний план з кожної теми. У ньому чітко зазначити систему уроків, їх типи за дидактичною метою, розробити структуру кожного уроку, встановити орієнтовний зміст усіх видів робіт на уроках, а також тих робіт, які заздалегідь потрібно виконати для засвоєння учнями певного матеріалу. Плануючи тему, слід врахувати, щоб чергувалися різні форми проведення уроків: лекції, семінари, практикуми з розв’язування задач, уроки самостійного засвоєння знань, конференції, конструкторсько-раціоналізаторські уроки, уроки захисту проектів.

Учням на період вивчення теми необхідно підібрати загальні, групові та індивідуальні завдання відповідно до їх можливостей, уподобань. У класі вивішуються таблиці, потрібні для вивчення матеріалу, виставляються наявні прилади для демонстрацій і дослідів, на стелажах розкладається додаткова література, алгоритми і зразки розв’язування задач, інструкції до лабораторних робіт. Усе це учні використовують в навчальному процесі. Клас розділяють на групи, переважно по чотири учні. Один з групи учнів є її консультантом.

Матеріали теми розділено на блоки, які мають закінчену змістовну думку (як правило, це матеріал двох-чотирьох лекційних уроків). Під час лекції треба максимально генералізувати матеріал, тобто висвітлити головні положення і закономірності того чи іншого блоку. Логічна послідовність, тісні зв’язки між явищами природи, створення цілісного початкового уявлення - критерії, якими слід керуватися при лекційному викладі матеріалу. У цій роботі важливо якомога більше опиратися на відомі учням факти, виробничі процеси. При цьому використовувати наявні з теми таблиці, прилади. У лекцію слід включати не тільки матеріал підручника, а й уривки з наукової та художньої літератури, історичні відомості, цікаві факти, супроводжуючи розповідь комп’ютерними презентаціями. Дохідлива мова, постановка проблемних запитань, залучення дітей для доповнень, повідомлень роблять лекцію  живою, емоційною, і вона добре сприймається учнями.

Для групи учнів, що цікавляться фізикою (таких учнів називатимемо консультантами), проводяться додаткові заняття - консультації з тієї частини теми, яка була охоплена лекцією.

У ході додаткових занять уточнюють, поглиблюють і розширюють знання. Тут учні мають можливість докладніше ознайомитися з демонстраційними установками, приладами, розібрати розв’язання основних видів задач.

Час, що залишився після лекції, доцільно використати для багаторазового, різноманітного повторення, корекції знань, формування навичок розв’язування задач, практичного застосування матеріалу теми. У цей час учні-консультанти стають "вчителями”. Їхня роль - допомогти учителеві у засвоєнні матеріалу всіма учнями класу. У своїй групі вони разом з'ясовують усі незрозумілі питання, проводять досліди, розв'язують задачі. Якщо в якоїсь групи виникає труднощі - на допомогу приходить учитель.

Керуючись стандартами базової освіти, про те, що повинні знати і вміти учні та переліком завдань для учнів з теми, консультанти разом з учителем дають індивідуальні завдання кожному учневі залежно від його потреб і можливостей. Наприклад, дати відповіді на запитання, вивчити будову і роботу приладу, скласти конспект, розв’язати задачу, підготувати повідомлення, провести дослідження, виготовити установку для дослідження і т.д. Консультанти перевіряють виконання завдання кожним учнем і оцінюють його знання. Успіх членів групи - це успіх і консультанта, що працює з певною групою.

Роль консультантів з часом доручається різним учням групи, залежно від виду роботи, особливостей матеріалу. Коли учні самостійно вивчають матеріал за підручником чи додатковою літературою, роль консультантів виконують ті учні, які швидко та добре засвоюють матеріал та вміють працювати з літературою. Якщо вивчаються технічні пристрої, консультантами можуть бути учні, що працюють у фізико-технічному гуртку або добре розуміються в техніці. А коли проводиться урок на виробництві, роль консультанта може взяти на себе учень, батьки якого тут працюють і де учневі не раз доводилось бувати, і через те він багато знає про виробництво і має змогу підготувати розповідь до уроку. Після лекції практикуються найрізноманітніші заняття, але група здебільшого зберігається.

Для прикладу розглянемо коротко окремі види занять при лекційно-груповій формі роботи.

Під час проведення уроку самостійного вивчення матеріалу з теми «Електричний струм у газах» кожна група одержує картку із запитаннями, і учні групи, користуючись підручником, таблицями, додатковою літературою, приладами, поясненнями консультантів або вчителя,                                                                                                                                                повинні дати відповіді.

Наприклад:

Чому газ при нормальних умовах є ізолятором?
 За яких умов газ стає електропровідним?
Що таке іонізатори?
Дослідити вплив полум’я на провідність газів. Пояснити спостережуване явище.
Що таке рекомбінація іонів?
Пояснити графік залежності сили струму.
За яких умов виникає самостійна іонізація газу?
За якихумов виникає тліючий газовий розряд?                                                                             
Що являє собою коронний розряд?
Пояснити  умови виникнення дугового розряду.
Що таке іскровий розряд?
Як практично використовуються газові розряди?
Порівняти провідність газів із провідністю електролітів і металів
На конференції на тему «Основи електронної теорії - ключ до розуміння електричних явищ» поглиблено розглядались такі питання:
Природа і механізм електропровідності металів.
Пояснення природи опру провідників на основі електронної теорії.
Залежність опору від температури.
Явище надпровідності та його застосування.

У ході конференції учні прослуховують доповіді, роблять короткі записи. Кожна група висвітлює одне з питань, а її члени виконують конкретні завдання для його  розкриття (підібрати приклади, показати практичне застосування; підготувати таблиці, малюнки, створити презентацію, продемонструвати і пояснити дію приладів, технічних установок).

Після кожної доповіді учні звертаються із запитаннями, до групи, яка підготувала відповідне питання. Якщо є потреба уточнити, підкреслити певні положення, то із запитанням звертається і вчитель.

Ось приклади подібних запитань:

1.    Які потрібні умови, щоб у металах міг проходити струм?

2. Які дослідні факти свідчать, що струм у металах зумовлений упорядкованим разом електронів?

3. В яких рухах беруть участь електрони під час проходження струму?

4. Чому змінюється опір провідника з підвищенням температури?

5. Який фізичний зміст температурного коефіцієнта опору?

6. Де ви могли б використовувати надпровідники і який ефект дістанемо від їх застосування?

На уроці творчого конструювання кожній групі даються завдання конструкторського характеру: на основі знань з фізики сконструювати пристрій для автоматичного фіксування фінішу бігуна під час спортивних змагань; запропонувати пристрій-автомат для підтримання температури в приміщенні школи в заданих межах; розробити автоматичний пристрій для вмикання і вимикання освітлення на вулиці тощо. Група пропонує свої проекти, які обговорюються в класі, розглядаються недоліки і преваги запропонованих пристроїв. Якщо є можливість, деякі з них учні складають і демонструюсь під час уроку, інші цікаві проекти розглядаються як завдання для гуртківців.

Робота учнів у групі оцінюється консультантами на кожному уроці. Якщо під час контрольно-залікового уроку ці оцінки підтверджуються, то заносимо їх у класний журнал.

У чому полягають переваги такої системи навчання? Учні-консультанти, що стають помічниками вчителя, багато разів опрацьовують матеріал, самі пояснюють незрозумілі питання для членів групи, отже, добре його запам’ятовують і засвоюють. Відповідальність перед товаришами сприяє широкому використанню додаткової літератури, усвідомлення суті фізичних явищ.

Ті, що гірше навчаються, також одне й те саме питання розглядають під час різних видів занять і мають можливість з’ясувати всі незрозумілі його сторони. У своїй групі - у вузькому колі товаришів - вони не соромляться запитати, попросити допомоги. Коли ж у якомусь виді роботи відчувається обізнаність тих учнів, що навчаються посередньо, це сприяє розвиткові їх знань на майбутнє. При такій формі вивчення матеріалу кожний учень класу працює з приладами, відтворює явища, ставить дослід. Маючи невелику кількість комплектів приладів у класі, кожна група самостійно проводить дослідження, що значно ефективніше, ніж спостерігати всім класом за демонструванням, яку проводить вчитель.

Значно збільшуються можливості проведення індивідуальної роботи з учнями, легше виявити прогалини в знаннях, ліквідувати їх. На це спрямовані консультанти, і вчитель періодично працює з кожною групою. Одночасно реалізуються виховні і розвиваючі завдання уроку; розвивати колективізм у роботі, товариська взаємодопомога, організаторські навички і здібності, вміння доводити, відстоювати свою точку зору.

Розширюються можливості вчителя у вивченні і розвитку професійних уподобань учнів, адже тут їм доводиться виступати в ролі вчителя, дослідника, доповідача, організатора, конструктора. Якщо вчитель систематично опрацьовує методичну літературу, має в достатній кількості дидактичний матеріал, прилади, то затрати часу на підготовку проведення таких уроків майже такі самі, як і при традиційному навчанні учнів.

Категорія: Мої статті | Додав: rmof (18.02.2013) | Автор: РМК E W
Переглядів: 776 | Теги: Групові форми навчання | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Наш час
Сьогодні:
Новини науки
Друзі сайту