Каталог статей

     Сучасний рівень розвитку комп’ютерної техніки і програмного забезпечення надає широкі можливості для модернізації та підвищення ефективності навчання. Використання мультимедійних технологій у навчальному процесі урізноманітнює його, підвищує ефективність засвоєння матеріалу, автоматизує процес навчання та контролю знань. Розвиток глобальної мережі Інтернет та зростання її впливу на всі сфери діяльності суспільства зумовили в освітній системі істотні структурні зміни. У зв’язку з цим в освітніх системах склалися передумови до появи і розвитку нового напряму навчання основ наук — дистанційного. На превеликий жаль, розвиток дистанційної освіти в Україні розпочався значно пізніше, ніж у країнах Західної Європи, й тривав за умов низького рівня інформатизації українського суспільства, поганого оснащення комп’ютерною технікою шкіл та відсутності спеціалізованих методик дистанційного навчання. Упродовж останніх років в Україні роблять певні кроки з розв’язання проблем дистанційної освіти саме у вищій школі, а проблеми оптимізації навчального процесу за дистанційної форми навчання в загально-освітніх навчальних закладах залишаються поза увагою. Тому, як і раніше, впровадження елементів дистанційної освіти в навчальний процес загальноосвітніх закладів та розробка відповідної методики їх реалізації є актуальними [1; 5].

 В Україні розвиток дистанційного навчання підтримується на державному рівні [2]. Водночас із законодавчою базою розвиваються науково-методичні основи дистанційного навчання. Нинідосліджено такі аспекти:

—      шляхи підвищення ефективності навчання з використанням інформаційних технологій (В. Ю. Биков,

—      В. Ф. Заболотний, О. І. Іваницький, В. І. Сумський та ін.);

—      педагогічні підходи до комп’ютеризації навчального процесу (Б. С. Гершунський, І. П. Підласий);

—      дидактичні властивості комп’ютерних засобів (Є. С. Полат);

—      теорія і практика особистісно орієнтованого навчання (І. Д. Бех, С. І. Подмазін);

—      методи творчого навчання за допомогою телекомунікаційних засобів (Г. А. Андріанова, А. П. Кудін, А. В. Хуторський);

—      концептуальні педагогічні засади про дистанційне навчання (О. А. Андрєєв, Л. В.Васильченко, В. В. Олійник, Є. С. Полат, А. В. Хуторський та інші).

 Загальноосвітня школа України має здійснити прорив до якісно нової освіти всіх дітей шкільного віку. Згідно з концепцією профільного навчання в старшій школі, необхідно особливу увагу звернути на навчальний зміст і методику, які формують світогляд учня, ціннісні орієнтації, уміння користуватися комп’ютером, самостійно вчитися та критично мислити. Особливе значення у розв’язанні поставлених перед освітою важливих світоглядних та прикладних питань має фізика, що створює необхідні умови для формування у молоді правильних наукових уявлень про навколишній світ і його фізичну картину, формує та розвиває у дітей науковий спосіб мислення, розкриває тісний взаємозв’язок науки з життям, суттєво поліпшує політехнічну спрямованість навчання [3].

 Спробуємо уточнити можливості практичного використання сучасних дистанційних форм і мультимедійних технологій навчання фізики та природознавства в школі, скориставшись для цього досвідом розв’язання проблеми у гімназії № 31 м. Запоріжжя. Дистанційне навчання — це індивідуалізований процес передавання й засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Світовий процес переходу до постіндустріального суспільства зумовлює: задоволення освітніх потреб громадян упродовж усього життя; забезпечення доступу до освітньої та професійної підготовки всіх, хто має необхідні здібності та адекватну підготовку [4].

 Форми взаємодії викладача-координатора з учасниками дистанційного навчання, що відбувається на базі глобальної мережі та з використанням інтернет-ресурсів:

—      індивідуальне листування з учнями через електронну пошту;

—      поширення інформаційних матеріалів та листування з усією віртуальною навчальною групою через списки розсилки;

—      консультаційна допомога у проведенні навчальних проектів та розв’язанні проблемних питань навчального плану;

—      організація та проведення підсумково-контрольних заходів.

 Зрозуміло, що дистанційна освіта як форма навчання потребує від її учасників певного технічного забезпечення. Тому впровадженню елементів дистанційної освіти в навчально-виховний процес гімназії передувало анкетування учнів 5—11-х класів на предмет готовності стати учасниками такої форми навчання. Результати виявилися цілком достатніми для опанування нової для загальноосвітнього закладу форми освіти:

—      98 % учнів мають комп’ютер, отже, мають можливість користуватися програмним забезпеченням Microsoft (створювати й редагувати документи різних форматів); користуватися переносними носіями інформації;

—      92 % учнів мають комп’ютер і вільний вихід у глобальну мережу Інтернет.

Чинники, що спонукали до впровадження елементів дистанційного навчання в гімназії, загальноосвітньому закладі:

—      бажання підготувати випускників гімназії, зробити їх конкурентоспроможними членами інформаційного суспільства;

—      продовжити виконання програмового матеріалу під час тривалого карантину;

—      зайнятість учнів гімназії в позашкільних закладах (участь у конкурсах, спортивних змаганнях з відривом від навчання);

—      деякі учні через хронічні захворювання не мають змоги відвідувати всі заняття;

—      наявність учнів, які взагалі навчаються за індивідуальним планом;

—      надання можливості повторити програмовий матеріал, поглибити знання з певної теми або скоригувати їх;

—      формування медіаграмотності в дітей.

 Отже, першим кроком з боку вчителя було створення власного сайта NATURE & HUMAN (http://nh.at.ua/), а з боку учнів — створення власних поштових скриньок для зворотного зв’язку. Сайт учителя дає можливість учням та їхнім батькам вчасно та у зручний спосіб отримати корисну інформацію:

—      навчальний матеріал з фізики та природознавства, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і критерії оцінювання їхніх навчальних досягнень;

—      розклад роботи вчителя (допоможе обрати зручний час для спілкування з ним учнів або їхніх батьків);

—      домашнє завдання для учнів, яких не було на уроці;

—      тренувальні варіанти самостійних і контрольних робіт для якісної підготовки до тематичного оцінювання;

—      додаткові електронні підручники, довідкова література, адреси корисних сайтів.

Сервіси всесвітньої мережі Інтернет і сайт учителя дають змогу створювати, накопичувати й використовувати різноманітну інформацію. Отже, сучасні технології, турбота й невпинна робота вчителя дають змогу учням, які з певних причин були відсутні на уроках або взагалі на певний час перервали навчальний процес, продовжувати здобувати знання. Задля цього вчитель створює конспект певного розділу (наприклад, «Електричне поле», 9-й клас) у формі презентації. Крім основних визначень понять та формул, така презентація містить гіперпосилання на відеоролики, що демонструють певні фізичні явища або досліди. Необхідні відеоролики вчитель завчасно знаходить на сайті youtube.com, або викладає на цей сайт власне відео та дає на нього посилання. Конспект-презентацію учні можуть використовувати для повторення матеріалу перед тематичним оцінюванням; перед вступним контролем, який проводять на початку кожного року (презентація зберігається на сайті); для закріплення вивченого матеріалу; для самостійного вивчення матеріалу уроків, які не відвідав учень.Таку форму роботи пропонують учням гімназії під час тривалого карантину. До конспекту-презентації теми обов’язково додають приклади розв’язання задач та умови завдань для самостійного виконання (на сайті вчителя в каталозі файлів учні завжди можуть знайти необхідні довідники, додаткові підручники, посібники з прикладами розв’язань задач). Виконане домашнє завдання учні надсилають для перевірки на поштову скриньку вчителя. Дистанційне навчання дає змогу вчителю виконати, а учням — максимально засвоїти програмовий матеріал. Практика педагогічної реалізації такого підходу свідчить про значне зростання пізнавального інтересу учнів до вивчення фізики й природознавства.

 Для якісної підготовки до тематичного оцінювання або контрольної роботи вчитель завчасно викладає на сайті завдання, подібні до завдань тематичного оцінювання (тренувальні тестові завдання, тренувальні варіанти контрольних робіт). Більшість учнів користується такою формою роботи для відпрацювання та закріплення умінь і навичок з певної теми. Також для раціонального використання часу суб’єктів навчального процесу та для надання можливості учням скоригувати їхні знання вчитель на сайті викладає завдання, які учні мають виконати й надіслати йому на перевірку. Наступна форма роботи з учнями як елемент дистанційної освіти — це ознайомлення учнів з умовами інтерактивних конкурсів («Левеня», «Технік Юніор», «Геліантус»), із завданнями різних етапів Всеукраїнської олімпіади з фізики. Учням 5—6-х класів під час вивчення курсу природознавства вчитель пропонує, зокрема, переглянути вдома тематичні короткометражні відеоролики, які розміщені на сторінці сайту «Уявлення про Всесвіт», а також науково-популярні мультиплікаційні фільми, створені за шкільною програмою на сайті bibigon.ru. Отже, для реалізації елементів дистанційної підтримки навчання фізики у школі вчителю та учням необхідно володіти мережевими і мультимедійними технологіями та мати доступ до глобальної мережі. Це дає змогу, по-перше, використовувати інтернет-ресурси для розширення: навчально-пізнавальної, пошуково-довідкової, пошуково-творчої, проектної та інших видів діяльності і спілкування учнів, використання мультимедіа у навчанні фізики; по-друге — у разі потреби забезпечувати неперервність навчально-виховного процесу; по-третє — активізувати пізнавальний інтерес учнів до вивчення фізики й природознавства.

 Технологічно таку діяльність реалізувати вчителю (школі) доцільно через створення власного навчального сайту з предмета, а також формування мережевої спільноти, використання електронної пошти тощо.

Література

1. Бут В. Дистанційне навчання — вимога часу // Директор школи (Шкільний світ). — 2004. — № 1. — С. 28—29.

2. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Освіта України. — 2004. — № 5 (20 січня).

3. Концепції профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, 2003. — № 24. — С. 3—15.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2003 № 1494 «Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004—2006 роки». Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0464-04

5. Прокопенко І. Ф. Педагогічні технології: навч. посіб. / І. Ф. Прокопенко, В. І. Євдокимов. — X.: Колегіум, 2005. — 224 с.